Рак легені

Огляд рекомендацій для гістологічних, цитологічних, морфологічних лабораторій

Скорочення:

НДКРЛ — Недрібноклітинний рак легені

ДКРЛ — Дрібноклітинний рак легені

EGFR (Еpidermal growth factor receptor) — Рецептор епідермального фактору росту

КТ — Комп'ютерна томографія

МРТ — Магнітно-резонансна томографія

ПЕТ — Позитрон-емісійна томографія

УЗДГ — Ультразвукова доплерографія

УЗД — Ультразвукове дослідження

ЕКГ — Електрокардіографія

Кодування за МКХ-10
Кодування за МКХ-10
Міжнародна гістологічна класифікація раку легені (МКХ-О, 2015р.)
Міжнародна гістологічна класифікація раку легені (МКХ-О, 2015р.)

Стадіювання

Стадіювання раку легені за системою TNM (7-а редакція 2009, табл. 1)
Стадіювання раку легені за системою TNM (7-а редакція 2009, табл. 1)

При клінічній оцінці розповсюдженості пухлинного процесу перед символами TNM ставиться критерій «c», а при патогістологічній класифікації — критерій «p».

Вимоги до визначення категорії pT,pN,pM аналогічні й для категорій  сT,сN,сM. Символ рN оцінюється при дослідженні не менше 6 лімфатичних вузлів, 3 з яких — середостінні, з них 1 — біфуркаційний.

Стадії раку легені
Таблиця 1. Стадії раку легені

Лабораторна діагностика

Рекомендовано: Розгорнутий клінічний та біохімічний аналіз крові, дослідження згорнутої системи крові, аналіз сечі

Рівень переконливості рекомендацій — С (рівень достовірності доказів — IV)

Фібробронхоскопія

Бронхологічне дослідження відносять до основних та обов’язкових методів діагностики раку легені. Воно дозволяє не тільки візуально досліджувати гортань, трахею й усі бронхи, безпосередньо побачити локалізацію пухлини, визначити межі її розповсюдження, судити про збільшення лімфатичних вузлів кореню легені й середостіння. Фібробронхоскопія дозволяє також зробити біопсію для гістологічного дослідження, отримати матеріал (браш-біопсія, мазки-відбитки, зішкріб або змив з бронхіального дерева) для цитологічного дослідження, тобто морфологічно підтвердити діагноз й уточнити гістологічну структуру пухлини.

При підозрі на N2 рекомендована морфологічна верифікація (трансбронхіальна/трансезофагельна пункція, медіастіноскопія, торакоскопія). При неможливості отримання біопсійного матеріалу рекомендовано: ПЕТ/КТ.

Визначення пухлинних маркерів

Пухлинні маркери можуть допомогти в диференціальній діагностиці та оцінці ефективності лікування. При раку легені, в залежності від його гістологічній структурі, можливі визначення наступних маркерів:

  • Нейронспецифічна енолаза (НСЕ) та раково-ембріональний антиген (РЕА) — при дрібноклітинному;
  • цитокератиновий фрагмент (CYFRA 21-1), маркер плоскоклітинного раку (SCC), РЕА — при плоскоклітинному;
  • РЕА, CYFRA 21-1, СА-125 — при аденокарциномі;
  • CYFRA 21-1, SCC, РЕА — при крупноклітинному.

Інша діагностика

  • Рекомендується уточнення морфологічної форми раку легені — аденокарцинома/плоскоклітинний, з використанням імуногістохімічного дослідження.
  • При наявності неплоскоклітинного (в тому числі, діморфного) раку рекомендовано проведення молекулярно-генетичних досліджень (гістологічний або цитологний матеріал) на наявність активуючих мутацій гена EGFR (19 та 21 екзони) й транслокації ALK, ROS1.
  • Молекулярно-генетичне тестування може бути виправдано й у випадках плоскоклітинного раку або при утрудненні (недостатньо матеріалу) в визначенні гістологічного підтипу в молодих некурців.

Рівень переконливості рекомендацій A (рівень достовірності доказів – Ia)

▶ Рекомендується проводити гістологічне дослідження хірургічно-віддаленого пухлинного препарату, при цьому в морфологічному висновку рекомендується виділити наступні параметри:

  1. Стан країв резекції;
  2. Гістологічна побудова пухлини;
  3. рТ;
  4. рN (с вказівкою на загальне число досліджених та уражених лімфовузлів).

Рівень переконливості рекомендацій C (рівень достовірності доказів – IV)